Proіноваційні технології.

Населення. Держави Північної Америки. Метод «Скрайбінг»

 

Тубу - чемпіони по витривалості

    

    На  межі трьох держав - Лівії, Нігера і Чаду , в самому серці пустелі Сахари живе тубу (тіббу) - загадкове плем'я, одне з найдревніших в Африці.  Більше всього дивує те, що ці люди , які живуть в сурових кліматичних умовах і харчуючись зовсім бідно, примудряються бути справжніми довгожителями і чемпіонами по витривалості.  Про плем'я тубу завжди ходили легенди. Народ живе на практично безводних плато Тібесті і Тенере, де немає навіть піску - його здувають вітри. Пейзажі на околиці нагадують кадри фантастичного фільму : згаслі вулкани, каміння, гола земля, а подекуди - високі піщані дюни.  Оазиси- це велика рідкість в цьому царстві піску та каменів.  Життя в такому місці важке, але люди племені тубу давно пристосувались до екстремальних умов і навіть здійснюють гігантські- до 90 кілометрів в день піші переходи. Як їм це вдається? Пояснити цей феномен вирішили європейські дослідники.  Більше десяти вчених різних спеціальностей відправились в Сахару, оснащені технікою : джипи з кондиціонерами, переносні холодильники з автономним живленням, спеціально обладнані намети.   У багатьох лікарів, етнографів і екологів був великий досвід роботи в подібних експедиціях у найвіддаленіших куточках світу, до прикладу, в Амазонії і Новій Гвінеї. Але те,що побачили вони у Сахарі, перевершило їх сподівання.

Харчова промисловість (інтерактивна презентація із використанням кроссенсу)

 📌ЗАВАНТАЖИТИ📌

*Матеріали підібрані та оформлені ученицею 9 класу - Мотуз Іриною

БОЛОТЯНІ ЛІСИ ПЕРМСЬКОГО ПЕРІОДУ

       Наші уявлення про древню Землю – це лише маленькі фраґменти великої мозаїки, які вдалось відшукати палеонтологам у ґеологічногму літописі нашої планети. Складаючи їх воєдино, науковці, з певною долею ймовірності, можуть відтворити менш-більш цілісну картину минулого. І великим щастям є віднайти достатню кількість шматочків мозаїки… До таких щасливців, напевне, можна зарахувати групу китайсько-американських дослідників, яким пощастило віднайти неторканим цілий скам’янілий ліс із раннього пермського періоду.

                                               

Скам'янілі відбитки папоротей (A) Pecopteris cf. candolleana; (B) Nemejcopteris feminaeformis; (C) Pecopteris orientalis; (D) Pecopteris sp. Джерело ілюстрації: Wang and all, 2012

У перському періоді, сучасний Північний Китай, був великим, завбільшки із Ґренландію, тропічним островом посеред океану Тетис. Вологий і теплий клімат сприяв розвиткові буйної тропічної рослинності, яка цілковито вкривала його від морських узбереж до високих гірських хребтів. Суцільний зелений килим тропічних лісів розтинало густе мереживо повноводних і каламутних, від щоденних тропічних злив, рік, які неквапом несли свої води в океан, розливаючись і затоплюючи передгірні низини. Вони – ліси, населені небаченими істотами, витворювали колиску прадавнього життя, яке мінилося, скрекотало, наповнювало різноголоссям густі й вологі сутінки під шатрами папоротевих дерев. Одначе, усе змінилось, коли одного ранку, а сонце ще тільки-тільки пробивалось крізь туман до прохолодної роси, глухий і нечуваний гуркіт розітнув сонне повітря, і здригнулася земля – від тисячолітнього сну прокинувся вулкан. Чорний стовп диму і попелу метнувся увись, зловісно затягуючи обрій. Сотні і тисячі тон сірих пластівців попелу посипались з неба. Вони обліплювали листя папоротей, вкриваючи ґрунт, перетворювали, ще недавно життєдайну воду, у смертоносну в’язку грязюку. Дерева падали і їх живцем хоронив вулканічний попіл…