В Україні, одній з нечисленних країн світу видобутку титанової руди, її поклади відкрили на початку 1950-х років і невдовзі почалася їхня експлуатація. Титанові руди поширені в Україні у межах Українського кристалічного масиву, особливо на сході Волині (Іршанське родовище) та в центральному Придніпров'ї (Самотканське — найбільше з усіх, Стремигородське). Українські титанові руди належать до екзогенних мінералів, представлених здебільшого ільменітом (FeTiO3), рутилом (ТіО2), аризонітом та лейкоксеном.
✅Малишівське (Самотканське) родовище - розсипне родовище ільмеліт-рутил-цирконових пісків у Дніпропетровській області неподалік міста Вільногірськ. Відкрите у 1954 році, розробляється з 1961 р. відкритим способом. На даний момент (2012 рік) основне джерело сировини для Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, єдине родовище такого типу що розробляється на територій України.
✅Іршанський титанорудний район Українського щита є найбільшим в Європі джерелом титанових руд. У колишньому Радянському Союзі Україна була монопольним виробником титанових концентратів (понад 90% загальносоюзного виробництва). Титановорудні формації представлені циркон-ільменітовими розсипами, ільменітовою корою вивітрювання та ільменітовими габро. Ільменітові концентрати виробляє Іршанський ГЗК, а їх переробку здійснює Запорізький титано-магнієвий комбінат, Кримське ВО «Титан» і Сумське ВО «Хімпром».
✅Виробничо-комeрційна компанія "Вeлта" планує цьогоріч розпочати будівництво Лікapівськoгo poдoвищa титанових pуд у Новомиpгоpодському pайоні, що на Кіровоградщині. Розробка цього родовища дозволить нам відкрити 350 робочих місць додатково до 500 вжe постійно пpацюючих на Биpзулівському ГЗК. А після запуску нового комплeксу компанія "Вeлта" збільшить власні потужності до 390 тис. тонн титанової сиpовини на pік, - розповів гeнeральний дирeктор компанії.
- Машкара І., Вадимов М. Створення сировинної бази титанової пром-сти в Україні // Геологічний журнал, 1957, частина 3;
- Цымбал С., Полканов Ю. Минералогия титано-циркониевых россыпей Украины. — К. 1975. (рос.)
Немає коментарів:
Дописати коментар