Географічна гра "Північна Америка"

*Гру створено за допомогою Microsoft PowerPoint

ЗАВАНТАЖИТИ

Результати пошуку

Результати веб-пошукуMicrosoft PowerPoint

«синекліза» і «антекліза»

Існують різні географічні поняття, деякі з них ми чуємо щодня, а деякі людина може не почути і за все життя. Одними з таких є два полярних поняття – «синекліза» і «антекліза». Для початку розберемося в суті кожного з них. Почнемо, все-таки, з синеклізи, адже її назва якось незвичайно зацікавлює. Якщо говорити просто, синекліза – це від’ємна структура, що являє собою прогин з пологими схилами (як правило не більше 1 градуса) округлої або витягнутої форми (зображення схеми синеклізи наведено вище). Розвиваються вони дуже повільно, а саме впродовж сотень мільйонів років, внаслідок повільного опускання великих ділянок фундаменту платформи. 

Досить часто синекліза може досягати просто гігантських розмірів, одним з таких випадків  є синекліза Конго, яка займає величезні території Африки.

Не менш цікавим поняттям є антекліза. І як ви, напевно, здогадалися з вище сказаних слів, вона – повна протилежність синеклізи. Просто кажучи, антекліза – пологе підняття земної поверхні овальної або неправильно округлої форми (обрисів), що є основою платформи.

Формується вона внаслідок тривалих повільних рухів земної кори, що переважно спрямовані 

вгору.  Її основу становлять докембрійські відклади фундаменту платформи. Похил на крилах вимірюється частками градуса. Потужність  осадового покриву менша, ніж у склепінчастій частині. Часто бувають перерви  і випадання окремих верств осадових порід, інколи трапляється так, що на поверхню може вийти давній кристалічний фундамент.

 Класична схема антеклізи.

Інформацію підготував учень 8-го класу – Васалатій Антон

Памуккале

Памуккале - місцевість в Туреччині з геотермальними джерелами. Памуккале - це дивовижний витвір природи, яке утворилося багато сотень років тому на території Туреччини. Каскад термальних ванн, білосніжні сталактити і травертинові тераси утворюють казковий пейзаж. Памуккале входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це один з найстаріших курортів не тільки Туреччини, але і всього світу. Ще у 2 столітті до нашої ери тут було засновано термальний курорт Іераполіс. Тут можна побачити найдавніші пам'ятники античності: руїни римських лазень, Некрополь, храм Апполона, басейн Клеопатри, арка Доміціана . Памуккале знаходиться в західній частині Туреччини, в провінції Денізлі. Від найпопулярніших курортів Середземного і Егейського моря Туреччини відстань не перевищує 300 км. В перекладі з турецької «Памуккале» означає «бавовняний замок». Таке незвичайне назва плато отримало через те, що здалеку нагадує білосніжну гору, зроблену зі снігу або бавовни. У місці, де знаходиться Памуккале, після землетрусу на поверхню вийшли підземні мінеральні джерела. Вода одного з них насичена карбонатом кальцію. Цілий рік температура в басейнах тримається на рівні +36 ° C, тому протягом усього року курорт заповнений туристами. Протягом століть вода стікала вниз, утворювався білий наліт. Згодом з'явилися мальовничі тераси і озера, наповнені прозорою блакитною водою. 

Інформацію підготувала учениця 8-го класу – Мотуз Ірина

Кульова блискавка

Кульова блискавка - рідкісне природне явище, що має вигляд рухомого згустка плазми, іноді видає звук, подібний до шипіння. Кульова блискавка вважається особливим видом блискавки, який представляє собою плаваючу по повітрю світлу вогняну кулю. Розмір її коливається від 10 до 20 см. Сама вона буває блакитного, помаранчевого або білого тонів, колір при цьому буває неоднорідним і нерідко змінюється. Це явище виникає іноді під час грози в повітрі, частіше за все, поблизу поверхні. Завжди супроводжуючись звичайною блискавкою, кульова блискавка сильно відрізняється від неї і за своєю поведінкою, і за зовнішнім виглядом. На відміну від звичайної  блискавки, кульова не супроводжується громом. Кульова блискавка може існувати до кількох хвилин, тоді як звичайна блискавка характеризується короткочасністю. Поведінка кульової блискавки є абсолютно непередбачуваним. Абсолютно неможливо передбачити напрямок, в якому в наступну мить переміститься куля і чим завершиться її поява. Кульова блискавка утворюється в результаті стиснення газу, в якому рухаються фотони. У 2014 році китайські фізики отримали спектр «кульової блискавки», і також зняли її появу і еволюцію. Аналіз спектру плазми показав наявність ліній випромінювання, характерних для кремнію, заліза і кальцію - елементів, у великій кількості присутніх в ґрунті.

Інформацію підготувала учениця 8-го класу – Мотуз Ірина

Найрідкісніші мінерали світу (Топ-5)

1. Рожевий кварц - різновид непрозорого кварцу ніжно-рожевого кольору. Хімічно чистий кварц позбавлений забарвлення, він водяно-прозорий. Саме про цей різновид, коли вперше виявили в Альпах, думали, що він являє собою форму замерзлої води, і тому назвали кришталем. Рожевий кварц, який, як вказує назва, має рожеве забарвлення, вицвітає на сильному сонячному світлі. Твердість - 7,0; щільність - 2,6 г/см3. Основне родовище напівпрозорих кристалів рожевого кварцу знаходиться в Бразилії.

2. Вісмут - мінерал з класу самородних елементів, дуже рідко зустрічається в природі. Перші згадки самородного вісмуту відомі з 1546 року. Колір: Срібно-білий з райдужним відливом. Прозорість: непрозорий .Твердість: 2; щільність 9,7-9,8 г/см3. Особливі властивості: самородної вісмут - ковкий мінерал, який легко ріжеться звичайним ножем. Самородний вісмут має гідротермальної походження, де часто генетично пов'язаний з олово-вольфрамовими родовищами і ро

довищами уран-арсенідного типу.

3. Пейніт - мінерал з класу боратів. Уперше був виявлений в Могоке в 1956 році. Назву отримав на честь свого першовідкривача — британського мінералога Артура Пейна. Хімічний аналіз показав, що пейніт містить кальцій, цирконій, бор, алюміній і кисень .Колір пейніту від помаранчево-червоного до коричнево-червоного.Природні кристали мають гексагональну форму, і до кінця 2004 року тільки два вдалося огранити. У 2006 році було відкрито ще одне родовище на півночі М'янми. Але велика частина добутих у цьому місці каменів відрізняється за якістю від тих, що видобували раніше. Це темні, непрозорі, неповні кристали.

4.  Сколеціт- мінерал, водний алюмосилікат кальцію. Вперше сколеціт описаний  у «Gehlen A. F., Fuchs J. N.» в 1813. Названий від грецького слова "skolec" - черв'як, через здатність скручуватися при нагріванні. Колір є приблизно від безбарвного до білого. Твердість: 5-5,5;щільність 2,25-2,29 г/см3. походження Сколеціт формується в пустотах основних ефффузівних порід .В гнейсах, амфіболітах, лакколітів і дайках, утворених сіенітовимі і габбровимі магмами. Сколеціт відомий в: Австрії, Бразилії, Індії, Ісландії, Мексиці, США, Швейцарії та Шотландії . 

5. Хрізоколла-мінерал класу силікатів. Хрізоколла є складним мідним силікатом. Формується в складно структурних утвореннях схожих на грони. Хімічна структура цього природного мінералу неоднорідна, тому часто містить домішки, що змінюють характеристики самоцвіту. Хрізоколла дуж легкий мінерал, щільність 2,0-2,2 г/см3. Твердість залежно від складу коливається від 2 до 4 . Натуральний хрізоколла типовий для мідних покладів і виявлення його не складає труднощів. Іншими словами мінерал зароджується там, де присутні мідні скупчення. Мінерал поширений в США, Ізраїлі, Конго, Чилі, Росії, Казахстані.

Інформацію підготувала учениця 8-го класу – Мотуз Ірина