Метод «Скрайбінг».Світовий океан та його частини. Матеріал до уроку 6 клас.

  

     Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому. Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі. Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо.

Головні переваги скрайбінгу:

• яскравість;
• лаконічність;
• інформативність;
• креативність представлення інформації.

В ідеалі, дивлячись на скрайб-візуалізацію, слухач повинен відтворити в пам'яті почуту розповідь хоча б у загальних рисах.

👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇

     Світовий оке­ан - це безперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки й острови і має свій особ­ливий сольовий склад. Світовий океан — це основ­на частина гідросфери. Слово «океан» походить від давньогрецького «оkеаnоs» — безмежне море, вели­ка ріка, що обтікає землю. Води Світового океану вкриває майже три чверті земної поверхні. У Світовому океані стільки води, що на кожного мешканця нашої планети її припа­дає близько 300 млн м³. Щоб заповнити западину, яку він займає, всім річкам земної кулі потрібно безперервно текти приблизно 50 тис. років. Наука вважає, що із 4,5—5 млрд років існування Землі, океан існує близько 3,8—4,2 млрд роки. При цьому сучасним океанам і морям не більш як 200 млн років.

Актуальна тематика науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України

Читання та практичне використання топографічних карт.

Люди люблять відпочивати на природі, здійснюючи мандрівки незнайомими їм місцевостями. За допомогою можна звернутися до досвідчених туристів чи туристичних фірм, а можна спробувати самому розробити маршрут такої подорожі. При цьому стане у нагоді топографічна карта. З її допомогою можна заздалегідь прокласти оптимальний маршрут подорожі, а діставшись до обраної місцевості, зорієнтуватися на ній. Орієнтуватися за картою означає: визначити сторони горизонту, розпізнавати на ній рельєф і місцеві предмети, встановити своє місцезнаходження і шлях прямування.

⏭ЗАВАНТАЖИТИ⏮

ПРОЛЮВІАЛЬНІ ТА АЛЮВІАЛЬНІ ПОРОДИ

Пролювій — це продукти вивітрювання гірських порід, перенесені і перевідкладені тимчасовими бурхливими водними потоками (від лат. proluvio — зношу течією), один із видів відкладів на схилах. Він утворюється біля підніжжя стрімких схилів гір та в міжгірських западинах. Форма залягання — конуси виносу. Якщо біля підніжжя конуси виносу зливаються, вони утворюють пролювіальну ввігнуту рівнину. Для пролювіальних конусів виносу характер-на концентрична зональність у плані, тобто для цієї породи характерна сортованість у просторі. У верхів’ях конусів виносу пролювій представлений великоуламковим матеріалом, галькою. Крупність матеріалу поступово зменшується в міру віддаляння від верхів’я конусів і по їх периферії він може бути супіщаним і навіть суглинковим. Матеріал малосортований, у його складі можуть бути уламки різного розміру — від брил до глинистих часточок, матеріал малообкочений. Ґрунтотворні властивості пролювію залежать від гранулометричного і мінерального складу: чим більше в породі дрібних уламків, тим родючіший ґрунт утворюється на пролювію.

Алювіальні відклади (від лат. alluwio — нанос, намив) — це осади, що утворюються під впливом геологічної дії плинних річкових вод, які залягають у долинах як стародавніх, так і сучасних річок. Ці відклади складаються як з матеріалу зруйнованих берегів, так і з часточок, принесених річковою водою з верхів’я річки та зі схилів. У процесі транспортування матеріалу річковою водою він обкочується і сортується за розміром.Зовнішніми ознаками алювіальних відкладів є добре виражена, часто коса шаруватість, швидкі і значні зміни в просторі та їх потужності, добра обкоченість, наявність прісноводної фауни, невелика глибина (до 20 – 60 м), залягання в річковій долині смугами.В алювіальних відкладах заплав рівнинних річок чітко виділяють за літологічним складом три фації алювію: русловий, заплавний, старицевий.

Генеральна карта України Боплана

Склав франц. інженер і військовий картограф граф Гійом Левассер де Боплан (1600-75) за даними, отриманими під час перебування в Україні в складі польської коронної армії 1630-47. Перший варіант цієї карти, складений 1639, був рукописним і мав назву "Tabula Geographica Ukrainska" (Українська географічна карта) і містився в атласі Фрідріха Гетканта, виданому в Гданську 1648. М-б карти близько 1:1500000, орієнтована на південь, розмір 44,5x62,5 см. Найповніше на ній відображена широтна смуга 47-50°, особливо гідрографічна мережа і населені пункти біля Дніпра, Бугу та Дністра. Друге видання цієї карти під назвою в перекладі „Загальний план Диких полів, по простому України. З належними провінціями" було видруковане в Гданську 1648 у масштабі майже 1:1800000, розмір 42x54,5 см, орієнтована на південь. Один з варіантів цієї карти 1660 було використано як додаток до другого видання „Опису України" Боплана. Він дещо бідніший за змістом, але доповнений зображенням Кримського піво-ва. Генеральна карта України Г. Боплана вже в північній орієнтації в м-бі (майже 1:1590000) з 1660 була серед карт атласів Я. Янсона та його спадкоємців, як "Новий атлас", "Великий атлас", "Atlas Contractus", а в "The English Atlas" (1680) була вміщена її репродукція, яку переробив Я. Янсон. Ця карта довгі роки була західноєвропейським картографам картографічним матеріалом для укладання карт, що охоплювали територію України.

Джерело : Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.

Карта кращої якості - http://likbez.org.ua/wp-content/uploads/2015/03/Beauplan_Ukraine_XVII_map.jpg