Пролювій — це продукти вивітрювання гірських порід, перенесені і перевідкладені тимчасовими бурхливими водними потоками (від лат. proluvio — зношу течією), один із видів відкладів на схилах. Він утворюється біля підніжжя стрімких схилів гір та в міжгірських западинах. Форма залягання — конуси виносу. Якщо біля підніжжя конуси виносу зливаються, вони утворюють пролювіальну ввігнуту рівнину. Для пролювіальних конусів виносу характер-на концентрична зональність у плані, тобто для цієї породи характерна сортованість у просторі. У верхів’ях конусів виносу пролювій представлений великоуламковим матеріалом, галькою. Крупність матеріалу поступово зменшується в міру віддаляння від верхів’я конусів і по їх периферії він може бути супіщаним і навіть суглинковим. Матеріал малосортований, у його складі можуть бути уламки різного розміру — від брил до глинистих часточок, матеріал малообкочений. Ґрунтотворні властивості пролювію залежать від гранулометричного і мінерального складу: чим більше в породі дрібних уламків, тим родючіший ґрунт утворюється на пролювію.
Алювіальні відклади (від лат. alluwio — нанос, намив) — це осади, що утворюються під впливом геологічної дії плинних річкових вод, які залягають у долинах як стародавніх, так і сучасних річок. Ці відклади складаються як з матеріалу зруйнованих берегів, так і з часточок, принесених річковою водою з верхів’я річки та зі схилів. У процесі транспортування матеріалу річковою водою він обкочується і сортується за розміром.Зовнішніми ознаками алювіальних відкладів є добре виражена, часто коса шаруватість, швидкі і значні зміни в просторі та їх потужності, добра обкоченість, наявність прісноводної фауни, невелика глибина (до 20 – 60 м), залягання в річковій долині смугами.В алювіальних відкладах заплав рівнинних річок чітко виділяють за літологічним складом три фації алювію: русловий, заплавний, старицевий.
Русловий алювій формується в процесі наростання і розширення обмілин у разі мігрування русла в бік берега, що підмивається. У долинах рівнинних річок вона складається винятково з піску і лише інколи трапляється гравій або галька. Піски різні за розміром часточок, добре промиті течією, в них відсутні домішки дрібно- го пилу, мулу, простежується коса шаруватість, а зерна його добре обкочені. Для цієї фації алювію характерна сипкість у сухому ста- ні, великі рухливість, водопроникність, мала вологоємність, слабке капілярне підсмоктування води, відсутність легкорозчинних солей, мала ємність вбирання. На такій ґрунтотворній породі формуються малородючі ґрунти: дернові слабкорозвинені або дернові розвинені. Як ґрунтотворна порода він трапляється на боровій те- расі (давній алювій).
Заплавний алювій утворюється в повінь, коли на поверхню заплави випадають дрібні часточки. Він має тонку, майже горизонтальну шаруватість, завжди містить різні включення гумусованих часточок, цегли, насіння бур’янів, решток рослин. До його складу входить багато новоутворених солей (гіпс, карбонати кальцію, магнію, натрію, лимоніт, мергель).
За гранулометричним складом він буває супіщаним, суглинковим, який вкриває заплави суцільним шаром.
Кількість і склад заплавного алювію залежать від складу порід, що залягають у басейні річки, клімату, рослинності та ін.
Cтарицевий алювій — це відклади озерно-болотного типу, формуються в старицевих озерах заплав, у яких знаходиться майже стояча вода, тому тут відкладаються переважно дрібні часточки, за- несені каламутною водою. Він складається з дрібнозернистих пісків, супісків, мулу, глини з різною шаруватістю і завжди містить велику кількість органічних речовин, водоростей, гідрофільної болотної рослинності, інколи на їх поверхні утворюється торф.
За віком утворення розрізняють давній і сучасний алювій. Дав- ній залягає на боровій терасі, сучасний — у заплаві.
Алювіальні відклади дуже поширені в Україні, залягають на боровій терасі та в заплаві. У заплаві на цій породі утворюються заплавні ґрунти з високою потенційною родючістю.
Алювіальні відклади дуже поширені на земній кулі. В усіх кліматичних зонах ґрунти формуються насамперед на сучасному і давньому алювії. Родючі ґрунти утворюються на заплавному алювії (чорноземи лучні, лучні та лучно-болотні).
Джерело:Геологія з основами мінералогії: Навч. посібник /Тихоненко Дмитро Григорович Дегтярьов Василь Володимирович Щуковський Микола Анатолійович Язикова Алла Гаврилівна Величко Людмила Леонідівна Тарара Володимир Степанович— К.: Вища освіта, 2003.
Немає коментарів:
Дописати коментар