29 жовтня 2026 року взяв участь у насиченій та надзвичайно фаховій дистанційній методичній студії «Чорне море в умовах сучасних екологічних викликів: проблеми, наслідки, шляхи відновлення» , організованій Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Захід об'єднав провідних українських науковців, дослідників і педагогів довкола болючих та життєво важливих тем нашого унікального моря: Людмила Трубнікова , заступник директора з науково-педагогічної роботи МОІППО, відкрила студію вітальним словом. Ігор Пилипенко , доктор географічних наук, професор ХДУ, розповів про Чорне море в системі сучасних екологічних загроз, тенденцій та перспектив. Інна Тимченко та Микола Грубий презентували практичний досвід впровадження природоорієнтовних рішень і штучних рифів у лиманних акваторіях Миколаївщини. Олег Деркач окреслив проблеми біорізноманіття Чорного моря та шляхи збереження морських екосистем. Іван Савчук проаналізував особливості розвитку морських портів України...

     12 серпня мені випала висока честь виступити спікером на масштабному заході, організованому Лабораторією географії КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти». Зустріч відбулася під промовистим гаслом: «Через пізнання світу — до взаєморозуміння між народами!» Подія об’єднала дипломатів, представників Міністерства освіти і науки України, науковців та освітян області навколо важливої теми — міжнародного досвіду, інновацій та розвитку сучасної географічної освіти. Захід вирізнявся дуже насиченою та глибокою програмою: Джон Чон Юн (директор Корейського освітнього центру при Посольстві Кореї в Україні) окреслив загальний шлях Кореї до успіху та перспективи співпраці; Роман Васильович Гладковський (головний спеціаліст МОН України) висвітлив питання організації освітнього процесу, профілів та навчальних планів. У цій потужній команді я мав нагоду представити практичний кейс нашого Опорного комунального закладу «Ліцей Козятинської міської ради Вінницької області» з темою...

       Цінність дорогоцінного каміння визначається не лише візуальною естетикою, а й рідкістю геохімічних процесів, необхідних для їхнього синтезу. Коли мова йде про справжні скарби, діаманти - це лише верхівка айсберга. 1. Пейніт (Painite): Екс-рекордсмен Книги Гіннесса Тривалий час цей мінерал вважався найрідкіснішим на планеті. До 2005 року у світі було відомо лише про два ограновані екземпляри. Хімічний склад: Борат кальцію, цирконію та алюмінію. Унікальність полягає в аномальному поєднанні бору та цирконію в одній кристалічній решітці. Географія: М'янма (колишня Бірма). Вартість: $50,000 – $60,000 за карат. 2. Танзаніт (Tanzanite): Скарб з обмеженим терміном придатності Наукова назва - синій зоїзит. Танзаніт у тисячу разів рідкісніший за алмаз, а його видобуток обмежений лише однією ділянкою на планеті. Оптичні властивості: Сильний трихроїзм (здатність змінювати колір від синього до фіолетового та червоного залежно в...