Шкала Мооса (en. Mohs scale )

Шкала Мооса -  набір еталонних мінералів для визначення відносної твердості методом надряпування. Процес подрібнення того чи іншого матеріалу безпосередньо залежить від його міцності. Раніше людство розглянули класифікацію міцності гірських порід за шкалою Протодьяконова, де показник тривкості ґрунтується на ступені стійкості матеріалу до стиснення. Існує також і інший метод для визначення міцності матеріалу – шкала Мооса, яка була запропонована німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом у 1811 році. Цей метод легко застосовується на практиці в багатьох лабораторіях.  Міцність матеріалу за Моосом – це опір, який чиниться його поверхнею при спробі подряпати її іншим матеріалом. Міцність залежить від ступеня зв’язності внутрішньоатомної структури матеріалу Шкала Мооса – це умовна шкала еталонних мінералів для оцінки міцності матеріалів шляхом дряпання. Мінералогічна шкала Мооса складається з десяти мінералів, кожному з яких присвоєно певний коефіцієнт міцності. Визначення міцності інших матеріалі, не представлених на цій шкалі, здійснюється за допомогою даного набору матеріалів-еталонів шляхом їх натиску на поверхню досліджуваного матеріалу. Якщо матеріал-еталон залишає подряпину на поверхні досліджуваної речовини, то її відносна міцність нижче, ніж аналогічний показник матеріалу-еталона. Простота і доступність даного методу полягає в тому, що для визначення твердості досліджуваного матеріалу можна застосовувати будь-які підручні засоби.

Джерело - http://mandrivki.com/usful/geologichna-maysternya

Інформацію підготувала учениця 9-го класу – Мотуз Ірина