Іоносферна станція досліджень
Іоносферні станції - комплекс високоінформативних наземних радіофізичних засобів. Українська іоносферна станція розташована біля міста Зміїв, що на Харківщині. Перед розвалом СРСР під Харковом була збудована станція іоносферних досліджень, яка стала аналогом американського проекту HAARP на Алясці. Дослідницький комплекс складається з антени, висотою 25 метрів, яка може випромінювати потужність близько 25 МВт. Коли в 1973 році запускали місяцехід, то управління ним здійснювали з антени корабля в океані, на екваторі. Коли після розпаду СРСР думали кому віддати цю антену, то вирішили віддати її харківському НДІ іоносфера. Випромінювач в ньому - це величезний метровий штир.На сьогоднішній час іоносферна станція працює й досі, але з меншим вкладом. Проте і сьогодні це найбільший інститут, що займається дослідженнями навколоземного космічного простору.Координати: 49.6767, 36.2929
Науково-дослідний інститут "Іоносфера" ХПІ - організація, яка вивчає все, що відбувається в навколоземному космічному просторі на відстані до 1-го земного радіуса. А який інструмент може допомогти подивитися в небеса і сказати, що там у нас над головою? Для цього потрібен телескоп, який уловлює зірки, точніше відбитий від зірок сигнал. Відбувається це, коли радіолокатор посилає радіохвилю, після чого приймає відбиту хвилю.Іоносфера - це газ (як наприклад в неонової лампи) і якщо подати напругу з двох сторін, то він світиться. А хто може розпалити цей газ там, нагорі? Тільки сонце. Найчастіше воно «випльовує» плазму. Добре якщо ми не бачимо цього, а іноді і бачимо, як сяйво на полярних шапках Землі. Одного разу його спостерігали і над Харковом.Плазма - це електричне середовище, ядро, навколо якого літає електрон. А коли електрон відривається і починає літати по іншій орбіті, виходить іонізований газ. На земній поверхні плазма утворюється тільки від 100 км від поверхні Землі. Діаметр електрона 10 * (- 28) метрів квадратних в перетині. Але, як можна побачити таку площу? Щоб електронів більше відгукнулося, взяли вже 10 * 15 ступеня електронів, а це вже їх кількість в кубічному метрі. Сумарна площа збереться вже в частках міліметрів. Тому вирішили взяти побільше антену. Якщо брати 100 м параболічну антену, то сумарна площа виходить вже в сантиметрах, а саме в 50-ти копійчану монету. Щоб побачити це віддзеркалення потрібні спеціальні радіолокатори. В Європі - це єдина антена, яка може побачити такий сигнал. В СРСР ця антена була створена для захисту кордонів з півдня країни, територія цієї антени становить 22 га.
2.http://iion.org.ua/
Інформацію підготувала учениця 9-го класу – Мотуз Ірина
Коментарі
Дописати коментар