Мангрові ліси — це дивовижні екосистеми планети, поширені в екваторіальних і тропічних поясах. Ці дерева здатні рости на кордоні океану і суші, занурені корінням і стовбурами в солону воду. Особливо багато мангрових дерев у Південно-Східній Азії (Філіппіни, Індонезія, Тайвань, Таїланд), Австралії, Африці й на Американському континенті. Вони ростуть у зонах припливів і відливів до широти в 30º, і їх життя нерозривно пов'язана з океаном. Мангрові дерева — це близько 20 різних видів, що належать до різних сімейств, але об'єднаних здатністю жити на кордоні океану і суші. Вічнозелені мангрові дерева мають густі розгалужені корені, здатні утримувати їх у в'язкому нестійкому ґрунті. Половину життя ці дерева проводять стоячи в солоній морській воді. Під час відливу вода йде, оголюючи химерні коріння, що нагадують ходулі.

                    Чому фіолетового кольору немає на прапорі жодної країни?     У світі багато країн, у жодній із них немає фіолетового кольору, хоча це гарний  і популярний колір. Яка причина!? До 1800 року нашої ери фіолетовий колір був настільки рідкісний і дорогий, що коштував дорожче за золото, і протягом століть цей колір завжди асоціювався з багатством і владою і його носив лише певний клас людей, аж до королеви Єлизавети. Вона заборонила носити його всім, окрім своєї королівської родини. Причина відмінності фіолетового кольору в тому, що він був дуже рідкісним, а барвник, який використовувався при його виробництві, був дуже дорогим, оскільки цей барвник надходив від торговців у місті «Тир» (південний Ліван) з фінікійської ери, і вони видобували цей барвник з дрібних морських равликів, яких більше ніде не було у світі, і його видобуток був дуже складним і вимагав великих зусиль, їм потрібно понад 10 000 ракови...

       Географія − це наука, яка займає важливе місце в плеяді інших наук, і яка потребує застосування особливих дидактичних засобів при вивченні у школі. Взагалі процес пізнання розвивається за формулою „від живого бачення до абстрактного мислення і від нього до практики". Це положення лежить в основі принципу наочності. Емпірично застосовували наочність у навчанні ще Т.Мор і Т.Кампанелла. Теоретично її обґрунтував Я.А.Коменський. Він розумів наочність широко, не лише як візуальний засіб, а і як залучення до кращого і ясного сприймання речей і явищ всіх органів чуття. ⏬ ЗАВАНТАЖИТИ ⏬