Айни |
Коли в XVII столітті російські мандрівники досягли «найдальшого сходу», де, як їм здавалося, закінчується материк, їх поглядам постала дивна картина. Посеред безкрайнього океану височіли великі і численні острови, заселені людьми. Зовнішність чужинців вразив землепрохідців до глибини душі: зарослі густими бородами люди з широкими, як у європейців, очима, з великими, виступаючими носами, товстими губами, в жупанах, хутряних шапках, чунях і з закладеної за пояс табакеркою. Побачивши таке диво, російські першовідкривачі спочатку вирішили , що це чоловіки десь із Поволжжя чи Сибіру, або в крайньому випадку, цигани, але ніяк не монголоїди , котрих козаки завжди зустрічали за Уралом.